Павло Чучка презентував в Ужгороді історико-етимологічний словник

Як зауважив сам професор, з-поміж 2220 імен, наведених у словнику, батьки, які почувають себе українцями, зможуть обрати на власний смак ім’я своїй дитині. 

«Через популяризацію слов’янських імен і поширення відомостей про їхню історію і значення ми допоможемо підняти національну свідомість українців – і регіональну, і загальноукраїнську», -сказав Павло Чучка, звертаючись до журналістів. Професор, працюючи над книгою, присвятив їй понад 20 років життя, досліджуючи джерела, сам перелік яких зайняв понад 30 сторінок у 2 колонки дрібним шрифтом.

«Україна практично не має таких праць, на відміну від сусідніх слов’янських народів», - каже П. Чучка, демонструючи подібні видання сербів, словаків, росіян. Крім того, у столичних виданнях, як правило, уникають слова «українці», називаючи книги на кшталт «Імена людей».

«Але не зрозуміло, про яких людей йдеться – турків чи китайців. Крім того, в Україні не усталені самі поняття «слов’янський» і «не слов’янський», «особові імена», чітко не визначено і значення самого слова «українці», - коментує Павло Чучка. 

На думку Павла Чучки, дізнавшись про те, що ми мали і що втратили, українці повернуться до імен, поширених раніше на етнічній території України. За його словами, наразі із наведених у словнику імен лише 3-4 % є поширеними у сучасній Україні (більше на Заході і менше на Сході).

Загалом використання слов’янських імен українцями не перевищує 10 %, тоді як у південних слов’ян цей показник становить приблизно 50-60 %. Щодо імен, які найбільше сподобалися самому автору словника, то кілька з них винесені на обкладинці книги.

На запитання, як назвав би власну дитину після 20-річної роботи над словником, Павло Чучка відповів, що, можливо, Домославом чи Любомиром. І навів кілька порад щодо вибору імені новонародженим: ім’я повинне бути не довгим, але і не односкладовим; повинно легко відмінюватися і не містити шиплячих чи інших важких для вимови звуків. Олена Кухарська, директор видавництва «Ліра» повідомила, що словник буде презентовано і на одній з головних книжкових подій України - Форумі видавців у Львові (18 вересня о 15.00). 

«13 років тому ми вже видавали книгу шановного професора і сьогодні, порівнюючи обидві книги, бачимо зростання професійного рівня видавництва. Тому я горджуся цим рівнем і, у першу чергу, нашим автором. А зростання професіоналізму призводить і до збільшення кількості завдань, які стоять перед нами – сьогодні думаємо про те, що донести книгу до читача», - поділилася Олена Кухарська. 

Словник вийшов на 432 сторінках. Тут подано понад 1600 чоловічих і більше 400 жіночих імен давньоруської доби і староукраїнського періоду. Словник охоплює всю етнічну територію України. Матеріал викладено словниковими статтями за гасловим словом, до якого подаються документальні свідчення про джерела, перші згадки імені, на підставі чого зроблено і висновок про те, що згадане слово є саме ім’ям, а не прізвиськом чи прізвищем (спірними залишаються лише близько 150 імен). У ґрунтовній передмові до словника автор пояснює обсяг поняття «слов’янські особові імена українців», описує часові рамки і просторові межі функціонування імен, пояснює семантику.

«Прийнято писати, що імена не мають значення, але насправді це «перебільшення». Тому у словнику подано відповідні тлумачення», - каже П. Чучка. Він також розповів, що у книзі прагнув показати як творилися імена – у описі морфемної структури показано, з яких коренів, суфіксів та інших частин створено слово-ім’я. Тут можна знайти інформацію і про те, як записували імена в оригінальних документах того часу – церковних і світських. 

«Праця професора П. Чучки є першим в історії ономастики етимологічним словником, у якому особові імена українців зіставляються з календарними іменами іншомовного походження, вживаними народами центральних районів Європи. Своїм задумом та реалізацією Словник не має рівних у слов’янському світі», - йдеться у рецензії доктора філологічних наук, професора Світлани Пахомової.