БІОГРАФІЯ

Ратушняк Сергій Миколайович

Народився 17 лютого 1961 року в місті Ужгороді

Дружина: Марина В’ячеславівна Ратушняк - приватний підприємець.Фігурувала, зокрема, у повідомленнях про виділення їй в Ужгороді земельної ділянки площею 0,1 гектара під торговельно-розважальний центр «в оренду терміном на п'ять років з наступним правом викупу». Саме таке рішення у липні 2006 року ухвалила Ужгородська міська рада.

Дочки Світлана, Сімона, Аліна та син Микола.

До здобуття вищої освіти Ратушняк працював пакувальником меблевого цеху Ужгородського фанерно-меблевого комбінату.

Закінчив Київський політехнічний інститут, інженер-механік.

З 1986 р. - по 1987 р. - після закінчення Київського політехнічного інституту працював інженером - конструктором ПО «Закарпатприбор».

1987 р. - 1988 р. - Ратушняк був старшим інженером науково-дослідної лабораторії синтезу й комплексних досліджень нових напівпровідникових речовин Ужгородського державного університету.

1988 р. - 1989 р. - обіймав посаду директора СП «РІО» («Ратушняк и остальные»).

1989 р. - 1991 р. - обіймав посаду голови кооперативу «Спойлер».

1991 р. - 1994 р. - був президентом створеного ним синдикату «РІО», який об'єднував 52 підприємства, у тому числі: банк «Сервіс», страхову компанію, а також підприємства з випуску лікеро-горілчаних і безалкогольних напоїв, кави, борошна, ковбас; магазини, ринки й перше у місті приватне таксі. Інтернет- видання «Україна кримінальна» з посиланням на самого Ратушняка писало про те, що у період «бандитсько-спортивної молодості» той заробив перший капітал на контрабанді горілки, яку здійснювала фірма «Спойлер». Фактичних доказів злочинного минулого політика при цьому не наводилося.

1994 р. - Ратушняк здійснив першу спробу стати депутатом Верховної Ради України, однак рішення окружної комісії про його реєстрацію, ЦВК скасувала за три дні до виборів через те, що підприємець, який вів бізнес не тільки у себе на батьківщині, але й в інших країнах, зокрема, в Угорщині й Словаччині, «останні 2 роки не проживав постійно в Україні».

Червень 1994 р. - Ратушняк став міським головою - очолив Ужгородську міську раду народних депутатів.

1998 р. - він знову спробував стати депутатом українського парламенту, однак і тут зазнав невдачі - його знову зняли з виборів, і знову через ту ж саму причину: повідомлялося, що напередодні виборів суд визнав його громадянином, який проживає на території Словаччини. У результаті депутатом парламенту став суперник Ратушняка, — той, хто представляв Соціал-демократичну партію України (об'єднану) Нестор Шурфич. Сам ж Ратушняк заявляв, що і в 1994, і в 1998 році вибори у Верховну Раду виграв: провал в 1994 році він пояснював підступом «місцевої комуністичної партноменклатури», а в 1998 році - втручанням СДПУ(о), керівником виборчого штабу якої в Закарпатській області був бізнесмен Віктор Балога. Згодом у ЗМІ неодноразово публікувалася інформація про конфлікт Ратушняка з політиком і його братом, віце-губернатором Закарпаття Іваном Балогою. Так, у 2008 році Ратушняк привселюдно заявив: «Влада в місті й області узурпована кланом Балог».

1998 р. - Ратушняк був переобраний на посаду мера Ужгорода.

25 грудня 1998 р. - приятель С. Ратушняка й найвпливовіший місцевий «авторитет» Михайло Токар (на прізвисько «Геша») був розстріляний з автомата поблизу власного будинку. Одразу після вбивства Токаря серйозні проблеми з'явилися і в Ратушняка. Проти нього й керівництва фірм, у яких він виступав співзасновником, порушили 14 кримінальних справ.

1998 р. - прокуратура Закарпатської області порушила проти Ратушняка кримінальну справу за фактом відкриття й використання за межами країни валютного рахунку без дозволу Національного банку України. Чиновника обвинувачували в приховуванні валютного виторгу, перевищенні влади, зловживанні службовим становищем і службовій підробці (також з'являлася в ЗМІ й інформація про те, що в той рік проти мера Генпрокуратура порушила «одразу 34 карні справи»). Після цього співробітники Генпрокуратури почали перевірку синдикату «РИО», під час якої в липні 1998 року Ратушняк виїхав із країни й уже з-за кордону подав заяву про відставку з посади мера Ужгорода. Депутати прийняли відставку й на подяку «за позитивні зрушення в соціально-економічному житті міста» у тому ж місяці обрали Ратушняка почесним головою Ужгородської міськради.

березень 2000 р. - Ратушняк після дворічного перебування за кордоном повернувся додому і одразу був арештований. Він заявляв, що вважає себе політичним ув'язненим.

липень 2000 р. - перебуваючи у СІЗО, Ратушняк на довиборах був вибраний депутатом Закарпатської облради (за нього проголосували 80 відсотків тих виборців, котрі прийшли на вибори).