Трагікомічне світобачення, що лежить в основі трагікомедії, пов'язане з відчуттям відносності існуючих критеріїв життя, абсурдності буття, відмовою від моральних абсолютів, непевності в духовних цінностях.

Почнемо з того, що нещодавно на сайті clipnews з’явилась стаття «Про ужгородську «еліту» або Історія «трьох Г», в якій йдеться про те, що власники великих підприємств в Ужгороді не сплачують податки належним чином  у міську казану.

Любите жуйку? Вона така смачна, фруктова і освіжаюча. Та вже через півгодини стає безсмачною. А ще б згадати, що вона дуже шкідлива для здоров’я…

Державний устрій України сьогодні називається демократичним тільки номінально. Насправді ж носить явні ознаки тоталітаризму. Хто винен? Що робити? Кожна свідома людина хоча б раз задавала собі подібне запитання.

В світлі останніх подій у місті згадується, вже призабута, історія з Ігорем Барчаном.

Дієвий, енергійний і, найголовніше, чесний (і це стверджують люди які його знали) чоловік був призначений чинним мером Сергієм Ратушняком на посаду начальника земельних ресурсів Закарпатської області. До цього Ігор працював у міському відділі земельних ресурсів і вважався "людиною" Ратушняка та Феєра.