Роздивляючись на всі навколишні магазини-супермаркети Ужгорода, зустрічаючи періодично полеміку у соціальних мережах та рекламні статті, захотілося й мені, пересічному ужгородцю, висловити своє «одобрямс» одним, і «фе» іншим.
Отже, доводиться мені досить часто купляти продукти харчування у магазинах принаймні 4 різних мереж, у 5 різних районах міста. Причина такої широкої «географії» проста: живу в одному районі, працюю в іншому, до родичів ходжу в третій, а інколи ще й буваю у друзів, або просто хочеться взяти й порівняти, щоб обрати краще. Порівнювати є з чим. Тож послухайте не побрехеньки рекламщиків-«зазивал», а споживача зі стажем.
Візьмемо, для прикладу, мережу магазинів «Зіна». Найбільш спірним питанням є: чи взагалі варто туди заходити? Мова навіть не йде про те, щоб купляти там продукти, які швидко псуються, для прикладу, ковбасні вироби.
По-перше, ви помічали, що ні в одному магазині «Зіна» не дають касовий чек? Дуже дивно… я вирішив перевірити, чи дадуть мені чек на прохання. Продавщиця відійшла вбік і довго звіряла куплену мною пачку цигарок з якимись паперами, потім хвилин 10 клацала на калькуляторі… за цей час до каси підійшли двоє дівчат, які купляли пляшку мінеральної води. Зазвичай в «Зіні» продавці майже «на автоматі» пропонують всім «кавичку». Якість цього сурогату викликає, між нами, тремтіння відрази в тілі та душі… але на цей раз працівниця запропонувала купити «свіженькі» багети (до речі, ще позаминулого року мій колега добряче «траванувся» цими багетами і два дні ходив блідий, наче подушка).
Відповідь дівчини: «Не треба нам ваших багетів. В них равлики!»
Реакція продавщиці («голь на видумки хітра»): «Так це так задумано!».
До речі, магазини «Зіна» - найбільш поширена мережа в Ужгороді. Ось так.
Йдемо далі. «Сільпо». Що стосується цього закладу цілком «солідного» ззовні, то нещодавно мій приятель легко «попався» на досить просту «замануху» - акцію, коли продукти починають продавати за зниженими цінами за день-два до кінця терміну споживання. Попався на своїй слабкості – дорогому та смачному пиві. Виявилось, що термін його споживання не те що б доходив кінця - він вже давно вийшов. Є й інший нюанс – наприклад, в мене особисто викликає глибоку відразу вигляд магазину «Сільпо» на вулиці Швабській. Ніколи б туди не зайшов: на навколишній території постійний бруд та якісь недобудовані халупи, місця для парковки, зазвичай нема, взагалі, на території тотальна антисанітарія, і через все це працівники тягають ящики та пакунки з вантажного авто, яке підвозить новий товар. Це моя особиста думка. Магазин починається з навколишньої території. Подивіться, приміром, на «Вопак» у новому районі (на Бєстужева, здається) з його дитячими площадками та зручною парковкою – і порівняйте з неохайними, вузькими, захаращеними тротуарами «Сільпо» на Швабській. Руку хазяїна видно.
Далі – що стосується супермаркету «Велика Кишеня». Зайшовши туди нещодавно, одразу ж отримав порцію негативних вражень від величезного акваріуму з живою рибою, який стоїть неподалік біля входу. Оскільки живою риба давно вже не була: більше 50% товстолобиків плавали у воді пузом догори. Магазин, де не турбуються про перше враження клієнта, навряд чи порадує його далі.
Наприклад, заходячи у будь-який магазин мережі «Вопак» можна побачити набагато більший асортимент тої ж живої риби, і ні одного разу я не побачив, щоб в акваріумі плавала дохла рибина.
Взагалі, якщо брати за ціль зробити масову покупку, а не просто заскочити за пляшкою пива та пачкою цигарок, я не зустрічав більш широкого асортименту, ніж у всіх супермаркетах «Вопак». Моя особиста думка – робота цього закладу налаштована на задоволення нормальних, повсякденних запитів покупців-ужгородців.
Що стосується якості – можу засвідчити: ні разу ще я не зустрів там простроченого товару. Хоча вибираю досить прискіпливо, особливо коли періодично натрапляю на деякі «провокаційні» статті, які, загалом, можна списати на «проіскі» конкурентів. Трошки незрозумілою є система карток із знижками та бонусами для пересічного громадянина, що рідко заходить і не є постійним покупцем. Але для тих, кого справді цікавить економія («копійка гривню береже») консультант все терпляче роз’яснює. Чому я так «відверто» лобіюю «Вопак»? Щиро кажучи, моя знайома нещодавно виграла там під час акції новий телевізор При тому, що я ніколи не вірив у правдивість всіх цих акцій, як і вона, я був приємно здивований. Попри різні дрібні незручності (всі ми люди, а людський фактор то тут, то там все одно вилізе боком), мушу ще зазначити: мені подобається відверте спілкування з працівниками цього закладу та душевне відношення до покупця, можливість отримати пораду. Цього в інших супермаркетах та магазинах я не зустрічав.
Наприклад, в «Дасторі», де мені теж довелось бувати, продавця-консультанта не дочекаєшся. Величезна зала, довгі полиці, і зазвичай доводиться бігти в інший кінець магазину, щоб отримати інформацію. До того ж розміри не завжди відповідають змісту. Асортимент там, звісно, великий, і ціни прийнятні, але чи варто їхати аж на Собранецьку, якщо ті ж ціни і не менший асортимент можна знайти майже в кожному мікрорайоні у Вопаку? Я цілком згоден з тими, хто стверджує, що за якістю, кількістю товару та рівнем обслуговування альтернативи йому в Ужгороді немає. Хочете – вірте, хочете – ні. Але якщо я помічу якісь негаразди у роботі цього закладу – обов’язково напишу ще один блог, та повідомлю громадськості
